ЗМІ про нас

  • Головна
  • Прес-центр
  • Є. Цимарман: Цей рік пройде під егідою найбільших інвестицій за всю історію VESCO

Є. Цимарман: Цей рік пройде під егідою найбільших інвестицій за всю історію VESCO

У грудні 2020 року на Часівоярському вогнетривкому комбінаті змінився власник – ним став найбільший в Україні виробник і експортер глини група компаній VESCO.

14.04.2021

Про те, що дасть компанії це придбання, про вплив коронакризи на ринок глини, інвестиції у виробництво і плани на майбутнє, а також про те, як із глини, видобутої в різних кар’єрах, зробити продукт преміум-класу, в інтерв’ю МінПрому розповів генеральний директор VESCO Євген Цимарман.

– У минулому році світ і Україна зіткнулися з економічним спадом, спричиненим пандемією коронавірусу. Який вплив мали локдауни та спад економічної активності на діяльність компанії?

Наша компанія не стала винятком із загальносвітових трендів, ми зафіксували падіння обсягів реалізації в 2020 році внаслідок пандемії. Насамперед це було пов’язано з жорсткими обмеженнями навесні минулого року, аж до повного зупинення всіх виробництв в Італії та Іспанії, ринки яких є для нас ключовими. Друге півріччя було кращим – ми почали надолужувати згаяне, але загалом за підсумками року показали 10-12 % відставання від плану. Ми завжди дуже уважно слідкуємо за ситуацією на ринку, і щойно з’явилися перші повідомлення про закриття кордонів, з’явилися ризики зупинення підприємств у зв’язку із захворюванням персоналу, ми оперативно прийняли рішення про збільшення стратегічних запасів, які дозволили б нам у разі необхідності здійснювати відвантаження зі складів мінімальною кількістю працівників. Так само ми переглянули плани щодо реалізації та збалансували виробничу програму під скориговані обсяги виробництва. Ключові завдання були успішно виконані, і ми не зірвали жодного постачання.

Найголовніше, що нам вдалося в минулому році, – це зберегти колектив. Жодних скорочень, ми стабільно виплачували заробітну плату, незмінним залишився розширений соціальний пакет. Провели на підприємствах групи VESCO епідеміологічний аудит. За сприяння фахівців виявили необхідні зміни на кожному з технологічних етапів. Як наслідок, найбільша «хвиля» була на початку осені, коли із 1600 працівників хворіло близько 70 осіб. Але це можна порівняти зі щорічним рівнем захворювань на застуду у міжсезоння. Кількість хворих зараз коливається від 8 до 15 осіб.

– Як загалом компанія відпрацювала за обсягами виробництва минулий рік, чи плануєте нарощувати реалізацію, якщо так, то що надає Вам впевненості у цьому?

– Наш плановий рівень реалізації глини становить 2,7 млн тонн. У 2020 ми продали 2,36 млн тонн. Незважаючи на недовиконання плану, отримали 3,6 млрд грн доходу і сплатили близько 400 млн грн податків. Це гарний результат.

У 2021 ми і наші клієнти дивимося з оптимізмом. Зараз йде чергова хвиля пандемії, але вакцина вже є, і, вочевидь, світ надовго зупинити неможливо. Клієнти починають запускати виробництва, відновлювати свої логістичні ланцюги. Тому в поточному році плануємо вийти на докарантинний рівень у 2,7 млн тонн.

– У січні стало відомо про купівлю VESCO Ltd 67,86 % акцій Часівоярського вогнетривкого комбінату. Що це дає компанії?

– Почати відповідати на це питання я хотів би здалеку. Це дуже важливо, тому що видобуток глини не такий простий бізнес, як багатьом здається. У 90-х роках минулого століття, після розвалу СРСР, виробничі ланцюжки обірвалися, глина стала продаватися дуже малими обсягами. Потім нашу глину показали італійцям, і це стало поштовхом до розвитку цілої галузі світової керамічної промисловості – виробництва керамограніту. Глина пішла на експорт, з’явилося безліч дрібних підприємств, які бажають на цьому заробити. Але як вони працювали? Особливість родовищ глини в тому, що на початку розробки і сортовий склад найкращий, і розкрив малий, і собівартість ідеальна. Але чим далі просуваєшся, тим сортність погіршується, та ще й коефіцієнт розкриву зростає. Тому вони почали просто «надкушувати» родовища, що призводило, з одного боку, до абсолютно нераціонального використання надр, з іншого боку, у них вийшла дуже низька собівартість і виник ризик недобросовісної конкуренції та демпінгу.

Для великих підприємств, які комплексно відпрацьовували родовища, відповідально вели бізнес, працюючи з огляду на довгострокові перспективи, це був глухий кут. Виникла загроза зниження цін до економічно необґрунтованих. Було очевидним, що, коли кращі ділянки родовищ закінчаться, подальше відпрацювання таких родовищ стане дорогим або втратить будь-який економічний сенс. Консолідація родовищ була необхідна, щоб працювати за єдиними правилами, раціонально використовувати, не розбазарювати запаси та не демпінгувати. Перше, що ми (АТ Веско) зробили, – подивилися на ще незайняті родовища, взяли участь в аукціонах, оплатили та отримали ліцензії. Таким самим шляхом пішли ще кілька великих учасників ринку. Це був єдиний шлях для збереження галузі загалом. У 2006 році до підприємства Веско приєдналися Дружківське рудоуправління та Вогнеупорнеруд. І сьогодні таким логічним продовженням консолідації великих активів стало придбання Часівоярського вогнетривкого комбінату.

Це, насамперед, дає нам збільшення балансових запасів і гнучкість у сортовому складі. ЧВК свого роду є унікальним, він видобуває глину з високим вмістом алюмінію, білу після випалювання. Інша річ, що зараз ринку ця високосортна глина не дуже потрібна. Ринок орієнтується на сегмент середніх сортів і навіть трохи нижчої якості – з меншим вмістом алюмінію. Оскільки ми володіємо великою кількістю різних кар’єрів, де видобувають різні сорти глини, зокрема і високої якості, ми маємо більший діапазон пропозицій на ринку за сортовим складом, отримуємо більшу гнучкість у приготуванні сумішей, у раціональному використанні всього того балансу, який у нас є. Ось відповідь на питання, навіщо нам потрібен ЧВК, навіщо в принципі потрібні нові кар’єри з огляду на стратегію.

– Скільки зараз продукції компанія відвантажує на експорт і скільки на внутрішній ринок? І які зарубіжні ринки є для Вас основними?

– На експортні ринки припадає 84 % наших продажів. За підсумками минулого року в лідери вийшла Іспанія, за нею йде Італія, досить багато беруть Туреччина і Польща. А загалом ми експортуємо нашу глину у 18 країн світу. Ми вибудовуємо відносини із споживачами як довгострокове партнерство, нам важливо бути зрозумілими та передбачуваними для партнерів. Для цього ми в минулому році закінчили дуже серйозний проєкт – побудова власної дистрибуції для ринків Італії та Іспанії. Із січня цього року проєкт працює. Це стратегічний крок, який значно впливає на нашу поведінку на ринку.

– Розкажіть про продукцію підприємств групи VESCO. Компанія – один із лідерів із видобування та постачання білих пластичних глин у світі. У чому унікальність продукту, який видобувається Вами?

– Унікальність нашої глини – це поєднання певних технічних характеристик в одному продукті. Річ у тому, що глина – матеріал природний і дуже нестабільний, а клієнти чекають від нас сировини з певним набором якісних характеристик. Щоб отримати таку сировину, необхідно глину з різних кар’єрів максимально розділити за сортами. Водночас обов’язково мати якомога більше кар’єрів, тому що це дає більший діапазон поділу. Далі – на виробництві повинна бути абсолютно висококласна, технологічно добре оснащена лабораторія, тому що глина різниться за десятками параметрів.

Отже, глину потрібно максимально розділити, визначити всі її керамічні та хімічні властивості, а потім застосувати технологію шихтування (змішування). Це дає, по-перше, високу стабільність якості, по-друге, раціональне використання корисних копалин. Саме тому не можна, працюючи в одному-двох кар’єрах, виробляти сорти, які потрібні ринку. Завжди буде одного сорту в надлишку, а іншого не вистачати. У нас сьогодні 60 проміжних і 20 товарних сортів глини.

– Скільки компанія інвестувала у свій розвиток у 2020 році, та які плани щодо інвестицій на найближчі роки?

– Якщо в минулому році нам довелося скоротити обсяги розкривних і видобувних робіт, переглянути програми технічного переоснащення, оскільки ми розуміли, що ліквідність може знадобитися, то в бізнес-плані на 2021 рік закладено масштабну програму технічного переоснащення. Цей рік пройде під егідою максимальних, найбільших інвестицій за всю історію. У минулому році на програму технічного оновлення з усіма капітальними ремонтами, дозвільною документацією, новим обладнанням ми витратили 140 млн грн. На кінець року у нас сформувалося достатньо ліквідності, тому програма на поточний рік становитиме близько 450 млн грн.

У нашій компанії існує програма оновлення техніки, згідно з якою ми купуємо обладнання, чотири роки раціонально його експлуатуємо з максимальним навантаженням, а потім продаємо, незважаючи на те, що на той момент воно знаходиться ще в непоганому стані, та купуємо нове. Така програма економічно абсолютно обґрунтована – ми прорахували, що в довгостроковій перспективі, наприклад, за 10-12 років, вигідніше тричі поміняти цю техніку, ніж вкладати в її ремонти. У 2021 році ми міняємо багато техніки, у якої закінчився чотирирічний строк, – 26 одиниць та купуємо два додаткові розкривні комплекси, а це: два екскаватори, три зчленовані самоскиди, п’ять автомашин, грейдер і очищувач кузовів. Завдяки цьому вже цього року створюємо близько 80 нових робочих місць.

– Повернемося до Часівоярського вогнетривкого комбінату. Як Ви збираєтеся розвивати цей актив?

– На момент придбання підприємство було абсолютно недоінвестованим, втратило позиції на ринку. Протягом багатьох років не було жодних вкладень ані в інфраструктуру, ані в обладнання, у людей навіть не було достатньо спецодягу. Але нас це не лякає, ми впевнені, що зможемо використовувати наш управлінський досвід для реалізації потенціалу ЧВК.

Вже зараз на підприємстві змінюємо технологічну схему відпрацювання родовища. Перевели крокуючі екскаватори на свою технологічну схему – вона є кращою, економнішою та ефективнішою. Провели аудит підприємства з огляду на внутрішню логістику. Прибрали одні склади, зробили інші, модернізували колійний розвиток і продовжуємо модернізацію для максимальної ефективності виробництва.

У нас є чітке правило – кожне підприємство у групі має заробляти самостійно. Тому, коли ми проводили зустрічі з працівниками ЧВК у цехах і говорили з людьми про майбутнє, я міг їм обіцяти та показувати на прикладах інших підприємств як буде, чого можна досягти, але зрозуміло, що це буде не завтра. Думаю, що на це піде від двох до чотирьох років. Наразі наше головне завдання – зробити це підприємство прибутковим і фінансово стійким, оптимізувати показники роботи та мінімізувати вплив на навколишнє середовище. Минулого року комбінат реалізував всього лише 140 тис. тонн продукції. На 2021 рік ми вже плануємо 200 тис. тонн. Це зростання відразу більше ніж на 40 %. А обсяги реалізації – це саме ті гроші, які буде заробляти підприємство.

– Значна частина активів компанії знаходиться неподалік від лінії розмежування на Сході України. Який вплив на роботу має близькість до зони конфлікту? Чи виникають ще труднощі у Вашій роботі, наприклад, з логістикою?

– Глиновидобувні підприємства знаходяться на відстані 60-70 кілометрів від лінії розмежування. Для людей, які живуть на Донбасі, це абсолютно мирна зона. Проте Ви маєте рацію, з точки зору наших клієнтів така близькість є небезпечною. Наприклад, ми купуємо техніку у серйозних брендів – це Volvo, Liebherr, Caterpillar, Komatsu, Renault. Виробники зазвичай проводять тренінги для працівників на їхніх робочих місцях, але для багатьох фірм проведення таких заходів у нас ускладнено через певні політики компаній і близькість до зони конфлікту. Раніше виникали труднощі з лізингом техніки, пропонували за завищеними процентними ставками, або ж взагалі відмовляли. Але тепер це питання знято. Ще на самому початку збройного конфлікту на Донбасі ми побоювалися, що з доставкою нашої продукції до порту Маріуполя можуть виникнути труднощі, тому заздалегідь звернулися до портів Одеси, Миколаєва та Бердянська і уклали з ними договори. В результаті, коли порт Маріуполь став для нас недоступним, оскільки шлях до нього пролягає через Донецьк і Ясинувату, перебої в постачаннях становили менше двох тижнів. Експортні потоки були перенаправлені через порти Бердянська, Миколаєва та Одеси.

Ми переживали моменти, коли була катастрофічна нестача вагонів на ринку, доводилося постійно тримати руку на пульсі. На сьогоднішній день VESCO має 375 власних вагонів. Вони повністю проблему не вирішують, бо ми за добу відвантажуємо 150 вагонів, але допомагають у разі виникнення дефіциту вагонів. У 2019 році були проблеми з тепловозною тягою. Та й зараз у роботі залізниці періодично виникають перебої.

Ще один важливий момент – розподіл логістичних вузлів навантаження. Спочатку у нас була тільки одна станція Дружківка, потім додалася станція Мерцалове. А після придбання ЧВК ще і станція Часів Яр. Розподіл навантаження за трьома станціями дає можливість набагато краще вирішувати можливі логістичні проблеми у разі пікового навантаження.

– Які соціальні програми компанія VESCO реалізує в регіонах присутності?

– Наші соціальні програми можна розділити на кілька напрямків. По-перше, підтримка працівників підприємств. Ми впевнені, що на підприємствах групи VESCO конкурентна заробітна плата (сьогодні це в середньому 15 тисяч гривень), до того ж наші працівники мають медичне страхування, в компанії є стандарт робочого місця, діє один із найкращих профспілкових колективних договорів у галузі. Також на VESCO працює проєкт «Стажист», у межах якого ми співпрацюємо з ВНЗ та запрошуємо на свої підприємства талановиту молодь. У нас ці молоді люди проходять стажування, отримують досвід і заробітну плату. Через програму пройшло близько тисячі осіб, не всі потім залишаються у нас працювати, але ті, хто залишається, – вже готові, сильні професіонали. Важливим напрямком у частині підтримки персоналу є і навчання, перенавчання персоналу в частині робочих спеціальностей безпосередньо на виробництві.

Зовнішні соціальні програми ми реалізуємо через договори соціального партнерства в регіонах присутності підприємств групи VESCO. Ми допомагаємо розвиватися громадам за напрямками – медицина, освіта, спорт та інфраструктура. Як це працює: в межах договору ми виділяємо кожній громаді певні суми та спільно з жителями та головою, депутатським складом вирішуємо, на які проєкти витратити ці гроші. У 2020 році ми зберегли соцінвестиції на докарантинному рівні – 2,8 млн грн було проінвестовано за 7 договорами. Зазначу, що і для Часового Яру, незважаючи на те, що підприємство саме потребує дофінансування, ми вже виділили на розвиток інфраструктури 300 тисяч гривень.

Звісно, минулий рік мав абсолютно зрозумілий пріоритет – підтримка медустанов, ми готувалися до пандемії, купували для лікарень все, від матраців до обладнання. За допомогою Фонду Ріната Ахметова змогли навіть доставити в Дружківку апарат ШВЛ.

Окремо відзначу дуже важливий аспект нашої діяльності – екологічний. VESCO виконує всі необхідні роботи з рекультивації земель. Причому ми проводимо не тільки технологічну, а й біологічну рекультивацію. Це означає, що в результаті ми повертаємо землі кращої якості, ніж до початку промислової розробки кар’єрів. Або, наприклад, на ділянках, де раніше були неродючі солончакові ґрунти, ми провели рекультивацію, змінили склад цих ґрунтів, зробили їх піщаними і за останні кілька років висадили понад 200 гектарів хвойного лісу.

– Розкажіть про Ваше бачення розвитку компанії в довгостроковій перспективі 10-15 років?

– Вперше десятирічну стратегію ми розробили ще в 2009-2010 роках. Потім її було переформатовано в 15-, а потім і в 20-річну стратегію. Щороку ми її переглядаємо і за необхідності коригуємо. Наша компанія – серйозно і надовго. Ми один із найбільших виробників білих пластичних глин в Україні, займаємо ключову позицію на міжнародному ринку, маємо досить велику кількість балансових запасів. І цих балансових запасів за наявної продуктивності вистачить на багато десятків років. Що стосується нашого розвитку, то ми бачимо органічне зростання ринку. Отже, наше головне завдання – це своєчасна адаптація до вимог ринку. Ми очікуємо, що ринок буде рости в середньому 5 % на рік і через 20 років обсяги реалізації нашої продукції зростуть удвічі. Також будемо дивитися на можливості подальшої горизонтальної інтеграції.

 

Бесіду вів Василь Январьов